Святого священномученика Григорія, єпископа Великої Вірменії

Святого священномученика Григорія, єпископа Великої Вірменії

Тропар, глас 4: Днесь незахідного світла світильник, святитель превеликий, і многостраждальний пастир, подвижників і страдників образ, церкви вірменської світла окраса, на красний спів вірних збирає, щоб зійшовшись пам’ять його з любов’ю прославили. І ми ублажім похвалами мученицькою славою прикрашеного Григорія богомудрого.

Кондак, глас 2: Благославного і священноначальника всі, як страдника за істину, днесь вірні в піснях і піснеспівах возхвалімо, чуйного пастиря і учителя Григорія, всесвітнього світильника і поборника, бо він Христу молиться, щоб спастися нам. 

Святий Григорій походив із Персії. Його батько Анак був родичем королів Вірменії і Персії. Він брав участь у замаху на короля Вірменії, під час якого і сам загинув, з усієї його родини залишився лиш син Григорій. Приятелі його батька вивезли хлопця до Кесарії Кападокійської, де він прийняв Христову віру, з часом одружився, а коли став удівцем, покинув двох своїх синів, один з яких був священиком, і повернувся до Вірменії, де служив при дворі короля Тиридата, батька якого вбив батько Григорія. 

Коли Тиридат довідався, що Григорій християнин, до того ж є сином убивці його батька, то наказав віддати його на найстрашніші муки, а потім кинути до в’язниці, де святий страждав чотирнадцять років. 

Так сталося, що до Вірменії утекла від переслідування свята і Богу посвячена діва Рипсимія, а з нею тридцять шість дів монахинь. Тиридат, довідавшись про це, велів поставити їх перед собою, а побачивши незвичайну красу святої Рипсимії, запалав до неї нечистою любов’ю. Коли свята діва зганьбила його грішні наміри, то, після тяжких мук, була, разом з іншими святими дівицями, стята мечем. Але Бог покарав злобу Тиридата, він з’їхав з глузду і заблукав у горах. І тоді його сестра ві сні почула голос, що короля, її брата, може зцілити св. Григорій, який страждає у в’язниці. І справді, Тиридат, за його молитвами, був оздоровлений, і тоді король з усім двором навернувся до Христової віри. За його наказом святий Григорій поїхав до Кесарії, де був висвячений на священика, а потім на єпископа. Після цього, взявши з Кесарії свого сина священика Аристага, повернувся до Вірменії і майже весь край навернув до Христової віри. Тиридат спровадив з Греції учених людей, закладав школи, будував церкви і монастирі. На місці, де поховано мощі святих Рипсимії і тридцяти шести дів, святий Григорій звів (поблизу Єревану) славний Ечміядзинський монастир. Святий Григорій проповідував Христову науку серед диких племен Каспійського побережжя і на Кавказі. У Вірменії єпископом замість себе поставив свого сина, який пізніше брав участь у Вселенському соборі в Нікеї (325 р.). Сам святий Григорій решту життя перебував на самоті і помер близько 326 р. 30 вересня пастухи знайшли його тіло, і тому в цей день Церква святкує його пам’ять.
Згідно з вірменським переданням, мощі святого Григорія за імператора Зенона було перенесено до Царгорода, а у Вірменії зосталася лишень його права рука. У Вірменії донині зберігаються тексти двадцяти трьох проповідей святого Григорія, в яких він пояснював Христову віру королеві і народові. 

__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Facebook Twitter