Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Флп.1,20–27:  «Тягне бо мене на обидва боки… для мене бо життя – Христос, а смерть прибуток»

Бачимо це роздвоєння у святого Павла, апостола народів. Коли він, пізнавши Господа, навернувшись, так прагне Його, що бажає повної злуки, зустрічі з Ісусом Христом, яка стається, як ми знаємо, цілковито тільки після смерті. Цей приклад може стати у нагоді всім нам, бо вказує, наскільки цінним є Господь для тих, хто Його запізнав. 

Лиш тоді, коли ми самі досвідчимо Бога, пізнаємо Його, будемо прагнути Його понад усе, лише тоді станемо спроможними передавати Його іншим. Бо лише те, що ми маємо і посідаємо, можемо дати іншим людям.

*** 
Лк.6,12-19:  «Покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами»

Кожен із нас може оповісти історію свого життя, своїх стосунків з Богом, своєї дороги до Бога. Може назвати тих чи інших осіб, які впливали на вирішальні ситуації в духовному формуванні. І це, звичайно, правда, однак неповна, бо все в нашому житті дав Бог: обставини, як також і тих осіб, які нам допомогли. 

Те саме маємо сказати про апостолів: то не вони вибрали Бога, а саме Господь їх вибрав і покликав. Це велика таємниця Божого покликання. Тому кожного з нас Бог кличе йти за собою в унікальний і неповторний спосіб. Бог дає нам цю можливість і сили, кожен до цього здатний. Але варто побачити всі ці події в нашому житті не як набір випадковостей, у цьому всьому є Боже Провидіння: Бог нас вибирає, готує і робить спроможними йти за Ним саме в тих обставинах, де ми живемо, і серед тих людей, які є навколо нас.


+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Facebook Twitter